LivePlus

15.01.2017 Тетяна Яковець 1143 Різне

В одному із міст Туречинни Діярбакирі до відповідальності притягують не тільки дорослих, але й дітей.Крім того, у них немає розділення по віку чи ступеню тяжкості покарання за конкретний вид злочину, тому у в’язниці перебувають разом і дорослі і малі. В’язні не володіють тут жодними правами, постійно зазнають насильства, надання медичної допомоги практично відсутнє. Тому, відповідно, дуже високі показники смертності.

Читайте також: Хто і як загрожує вашій приватності?

У протоці Іст-Рівер (Нью-Йорк, США) розташована найбільша у світі виправна колонія. На її утримання витрачається 860 мільйонів доларів на рік. Тюрма “славиться” так званою “культурою насилля” серед в’язнів підлітків. В Америці є ще одна особливість, поширена у випадку в’язнів, яким призначено покарання у вигляді смертної кари: в останній день життя вони можуть замовити будь-яку страву. Наприклад, серійний убивця та гвалтівник Джон Вейн Гейсі замовив креветки і полуниці.

В’язниця у Гельзенкірхені (Німеччина) займає 100 тисяч м.кв. Територія тюрми поділена на 2 частини: чоловічу та жіночу.  Будівлі збудовані півколом і містять в середині спортивне поле. На території в’язниці є бібліотека і навіть невеличка церква. Жінка дозволяється під наглядом гуляти за межами тюрми. Усі бажаючи можуть брати участь в навчальному процесі: курси ІТ, курси іноземних мов і багато інших.Родичі можуть відвідувати в’язнів 3 рази на місяць по 45 хвилин.

Халден у Норвегії уже неодноразово світилася у ЗМІ, як одна із найкомфортабельніших в’язниць світу. В тюрмі є звукозаписуюча студія, кулінарні курси, на стінах вісять роботи відомих художників. Родичі тюремників можуть ночувати разом із в’язнями у спеціально відведених для цього будиночках. Охорона тут не носить не тільки зброю, але й навіть наручники. Тюремні камери не мають решіток на вікнах і нагадують пансіонат.

Тюрми у Північній Кореї вважаються найстрашнішими у світі. Через нестачу харчів тут глобально поширений канібалізм. Ґвалтування, насильство та знущання – тут повсякденні явища. Над ув’язненими часто проводять різні досліди, після яких вони просто зникають безвісти. Коли в’язні не зайняті вищеперерахованими справами їх змушують до тяжкої безкоштовної праці.